Розмовник

uk У місті   »   ps په ښار کې

25 [двадцять п’ять]

У місті

У місті

25 [ پنځه ویشت ]

25 [ پنځه ویشت ]

په ښار کې

په ښار کې

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська пушту Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б на вокзал. زه----ړ- د --ل --یش- ته--اړ-ش-. ز_ غ____ د ر__ س____ ت_ ل__ ش__ ز- غ-ا-م د ر-ل س-ی-ن ت- ل-ړ ش-. ------------------------------- زه غواړم د ریل سټیشن ته لاړ شم. 0
ز- --اړ- - ری- -ټیشن ت---ا----. ز_ غ____ د ر__ س____ ت_ ل__ ش__ ز- غ-ا-م د ر-ل س-ی-ن ت- ل-ړ ش-. ------------------------------- زه غواړم د ریل سټیشن ته لاړ شم.
Я хотів би / хотіла б до аеропорту. ز----ا-م -وای- --- -- ل---ش-. ز_ غ____ ه____ ډ__ ت_ ل__ ش__ ز- غ-ا-م ه-ا-ی ډ-ر ت- ل-ړ ش-. ----------------------------- زه غواړم هوایی ډګر ته لاړ شم. 0
ز----اړم هوا-- --ر ت--ل-ړ-شم. ز_ غ____ ه____ ډ__ ت_ ل__ ش__ ز- غ-ا-م ه-ا-ی ډ-ر ت- ل-ړ ش-. ----------------------------- زه غواړم هوایی ډګر ته لاړ شم.
Я хотів би / хотіла б в центр міста. زه غ-اړ--د-ښ-ر --ک--ته لا- شم. ز_ غ____ د ښ__ م___ ت_ ل__ ش__ ز- غ-ا-م د ښ-ر م-ک- ت- ل-ړ ش-. ------------------------------ زه غواړم د ښار مرکز ته لاړ شم. 0
ز--غو-ړ- د-ښ-ر -رک--ت--لا- شم. ز_ غ____ د ښ__ م___ ت_ ل__ ش__ ز- غ-ا-م د ښ-ر م-ک- ت- ل-ړ ش-. ------------------------------ زه غواړم د ښار مرکز ته لاړ شم.
Як дістатися на вокзал? ز--څن-- د-------ی-اډ- ---و-سی--؟ ز_ څ___ د___ ګ___ ا__ ت_ و______ ز- څ-ګ- د-ی- ګ-د- ا-ی ت- و-س-ږ-؟ -------------------------------- زه څنګه دریل ګادی اډی ته ورسیږم؟ 0
z---snga---y- --d- ā-- ta -rsy-m z_ t____ d___ g___ ā__ t_ o_____ z- t-n-a d-y- g-d- ā-y t- o-s-g- -------------------------------- za tsnga dryl gādy āḏy ta orsygm
Як дістатися до аеропорту? زه څ-ګ------ی --ی-ت---رس-ږ-؟ ز_ څ___ ه____ ا__ ت_ و______ ز- څ-ګ- ه-ا-ی ا-ی ت- و-س-ږ-؟ ---------------------------- زه څنګه هوایی اډی ته ورسیږم؟ 0
za -s-ga aoā-y ā-y ta-or-y-m z_ t____ a____ ā__ t_ o_____ z- t-n-a a-ā-y ā-y t- o-s-g- ---------------------------- za tsnga aoāyy āḏy ta orsygm
Як дістатися до центру міста? ز---ن-ه ----ر ---ز ته-ور-ی-م؟ ز_ څ___ د ښ__ م___ ت_ و______ ز- څ-ګ- د ښ-ر م-ک- ت- و-س-ږ-؟ ----------------------------- زه څنګه د ښار مرکز ته ورسیږم؟ 0
زه -ن-ه-د-ښا- م-----ه-------؟ ز_ څ___ د ښ__ م___ ت_ و______ ز- څ-ګ- د ښ-ر م-ک- ت- و-س-ږ-؟ ----------------------------- زه څنګه د ښار مرکز ته ورسیږم؟
Мені потрібне таксі. زه--ک-- -----. ز_ ټ___ غ_____ ز- ټ-س- غ-ا-م- -------------- زه ټکسی غواړم. 0
za -k-y ǧoāṟm z_ ṯ___ ǧ____ z- ṯ-s- ǧ-ā-m ------------- za ṯksy ǧoāṟm
Мені потрібна мапа міста. ز--- ښا---ق-- ت- --تیا--رم. ز_ د ښ__ ن___ ت_ ا____ ل___ ز- د ښ-ر ن-ش- ت- ا-ت-ا ل-م- --------------------------- زه د ښار نقشه ته اړتیا لرم. 0
زه-- ښ-ر------ت- -ړت-ا لر-. ز_ د ښ__ ن___ ت_ ا____ ل___ ز- د ښ-ر ن-ش- ت- ا-ت-ا ل-م- --------------------------- زه د ښار نقشه ته اړتیا لرم.
Мені потрібен готель. زه--و-ه-ټ--ته--ړ--ا-لرم ز_ ی_ ه___ ت_ ا____ ل__ ز- ی- ه-ټ- ت- ا-ت-ا ل-م ----------------------- زه یو هوټل ته اړتیا لرم 0
ز---و---ټ- ته-----ا---م ز_ ی_ ه___ ت_ ا____ ل__ ز- ی- ه-ټ- ت- ا-ت-ا ل-م ----------------------- زه یو هوټل ته اړتیا لرم
Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. ز--غو----ی--موټر -را-----م. ز_ غ____ ی_ م___ ک____ ک___ ز- غ-ا-م ی- م-ټ- ک-ا-ه ک-م- --------------------------- زه غواړم یو موټر کرایه کړم. 0
ز- غ---- یو -وټر --ا-ه -ړم. ز_ غ____ ی_ م___ ک____ ک___ ز- غ-ا-م ی- م-ټ- ک-ا-ه ک-م- --------------------------- زه غواړم یو موټر کرایه کړم.
Ось моя кредитна картка. د--زم----یډ-ټ--ا-ت-د-. د_ ز__ ک_____ ک___ د__ د- ز-ا ک-ی-ی- ک-ر- د-. ---------------------- ده زما کریډیټ کارت دی. 0
d- z-ā-kr---- ---t dy d_ z__ k_____ k___ d_ d- z-ā k-y-y- k-r- d- --------------------- da zmā kryḏyṯ kārt dy
Ось мої права. ده ----د -وټر----ل- ج-از-دی. د_ ز__ د م___ چ____ ج___ د__ د- ز-ا د م-ټ- چ-و-و ج-ا- د-. ---------------------------- ده زما د موټر چلولو جواز دی. 0
d- z-ā ----ṯ- çlol- jo-z-dy d_ z__ d m___ ç____ j___ d_ d- z-ā d m-ṯ- ç-o-o j-ā- d- --------------------------- da zmā d moṯr çlolo joāz dy
Що можна оглянути в місті? پ--ښ----ې د--ی--و لپ----څ- ش-ه؟ پ_ ښ__ ک_ د ل____ ل____ څ_ ش___ پ- ښ-ر ک- د ل-د-و ل-ا-ه څ- ش-ه- ------------------------------- په ښار کې د لیدلو لپاره څه شته؟ 0
په---ر -ې-- لی-ل- -پا-ه -ه شت-؟ پ_ ښ__ ک_ د ل____ ل____ څ_ ش___ پ- ښ-ر ک- د ل-د-و ل-ا-ه څ- ش-ه- ------------------------------- په ښار کې د لیدلو لپاره څه شته؟
Ідіть в старе місто. ز-ړ --ر--ه-لا----. ز__ ښ__ ت_ ل__ ش__ ز-ړ ښ-ر ت- ل-ړ ش-. ------------------ زوړ ښار ته لاړ شه. 0
zo-------a-l----a z__ ǩ__ t_ l__ š_ z-ṟ ǩ-r t- l-ṟ š- ----------------- zoṟ ǩār ta lāṟ ša
Візьміть участь в екскурсії до міста. د-ښ-ر سفر-----. د ښ__ س__ و____ د ښ-ر س-ر و-ړ-. --------------- د ښار سفر وکړئ. 0
د --ر-س-ر----ئ. د ښ__ س__ و____ د ښ-ر س-ر و-ړ-. --------------- د ښار سفر وکړئ.
Ідіть до порту. بن-ر--اه -ه-لاړ-شه. ب___ ګ__ ت_ ل__ ش__ ب-د- ګ-ه ت- ل-ړ ش-. ------------------- بندر ګاه ته لاړ شه. 0
bn-- gāa--a lā---a b___ g__ t_ l__ š_ b-d- g-a t- l-ṟ š- ------------------ bndr gāa ta lāṟ ša
Візьміть участь в екскурсії до порту. د-ب----ګا--س-- -کړ-. د ب___ ګ__ س__ و____ د ب-د- ګ-ه س-ر و-ړ-. -------------------- د بندر ګاه سفر وکړئ. 0
d-bn-r --- --- o-ṟ d b___ g__ s__ o__ d b-d- g-a s-r o-ṟ ------------------ d bndr gāa sfr okṟ
Які є ще визначні місця? ن-- ک-م--ا-ونه شت-؟ ن__ ک__ ځ_____ ش___ ن-ر ک-م ځ-ی-ن- ش-ه- ------------------- نور کوم ځایونه شته؟ 0
ن-- -و--ځایو-ه شت-؟ ن__ ک__ ځ_____ ش___ ن-ر ک-م ځ-ی-ن- ش-ه- ------------------- نور کوم ځایونه شته؟

Слов’янські мови

Для 300 мільйонів чоловік рідною є одна із слов’янських мов. Слов’янські мови належать до індоєвропейських мов. Існує близько 20 слов’янських мов. Найважливішою серед них є російська. Понад 150 мільйонів людей розмовляє російською як рідною мовою. Потім йдуть польська та українська мови, кожна з 50 мільйонами носіїв. Мовознавство розділяє слов’янські мови на групи. Є західнослов’янські, східнослов’янські та південнослов’янські мови. До західнослов’янських мов належать польська, чеська та словацька. Російська, українська та білоруська є східнослов’янськими мовами. Південнослов’янські мови складають сербська, хорватська та болгарська. Крім того, є багато інших слов’янських мов. Але ними розмовляє відносно мало людей. Слов’янські мови походять від спільної прамови. З неї відносно пізно розвинулися окремі мови. Таким чином, вони молодші ніж германські і романські мови. Лексика слов’янських мов значною мірою подібна. Це пов’язано з тим, що вони відокремилися одна від одної відносно недавно. З наукової точки зору слов’янські мови є консервативними. Це означає, що вони містять ще багато старих структур. Інші індоєвропейські мови втратили ці старі форми. Через це слов’янські мови дуже цікаві для дослідників. З їх допомогою можна робити висновки щодо більш давніх мов. ¬ Так дослідники можуть реконструювати індоєвропейську. Характерним для слов’янських мов є мала кількість голосних. Крім того, є багато звуків, які не зустрічаються в інших мовах. Через це особливо мешканці західної Європи мають проблеми з вимовою. Але не бійтеся – все буде добре! Або польською: Wszystko będzie dobrze!