Розмовник

uk В басейні   »   hy լողավազանում

50 [п’ятдесят]

В басейні

В басейні

50 [հիսուն]

50 [hisun]

լողավազանում

loghavazanum

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська вірменська Відтворити більше
Сьогодні гаряче. Ա--որ--ո- է: Ա____ շ__ է_ Ա-ս-ր շ-գ է- ------------ Այսոր շոգ է: 0
Ayso- s--- e A____ s___ e A-s-r s-o- e ------------ Aysor shog e
Йдемо в басейн? Գ---ն- լո-ա-ազ-ն: Գ_____ լ_________ Գ-ա-ն- լ-ղ-վ-զ-ն- ----------------- Գնա՞նք լողավազան: 0
Gna---- l--h-v-zan G______ l_________ G-a-n-’ l-g-a-a-a- ------------------ Gna՞nk’ loghavazan
Маєш бажання йти плавати? ՈՒզո--- -ս--ն--- լ--ավա--ն: Ո______ ե_ գ____ լ_________ Ո-զ-ւ-մ ե- գ-ա-ք լ-ղ-վ-զ-ն- --------------------------- ՈՒզու՞մ ես գնանք լողավազան: 0
U-u-m yes -na--- lo-h-v--an U____ y__ g_____ l_________ U-u-m y-s g-a-k- l-g-a-a-a- --------------------------- Uzu՞m yes gnank’ loghavazan
Маєш рушник? Սրբիչ-ու--՞-: Ս____ ո______ Ս-բ-չ ո-ն-՞-: ------------- Սրբիչ ունե՞ս: 0
S--i-h’-u---s S______ u____ S-b-c-’ u-e-s ------------- Srbich’ une՞s
Маєш плавки? Լողա-ար-իք-ո---՞-: Լ_________ ո______ Լ-ղ-վ-ր-ի- ո-ն-՞-: ------------------ Լողավարտիք ունե՞ս: 0
L---a--------une-s L___________ u____ L-g-a-a-t-k- u-e-s ------------------ Loghavartik’ une՞s
Маєш купальник? Լ--ա-գ-------ե՞-: Լ________ ո______ Լ-ղ-զ-ե-տ ո-ն-՞-: ----------------- Լողազգեստ ունե՞ս: 0
Lo-haz--s--u---s L_________ u____ L-g-a-g-s- u-e-s ---------------- Loghazgest une՞s
Чи ти вмієш плавати? Լ--ալ գ--ե՞ս: Լ____ գ______ Լ-ղ-լ գ-տ-՞-: ------------- Լողալ գիտե՞ս: 0
Logh-- g--e՞s L_____ g_____ L-g-a- g-t-՞- ------------- Loghal gite՞s
Чи ти вмієш пірнати? Ս--զ--լ ---ե-ս: Ս______ գ______ Ս-ւ-վ-լ գ-տ-՞-: --------------- Սուզվել գիտե՞ս: 0
Suzve- --t-՞s S_____ g_____ S-z-e- g-t-՞- ------------- Suzvel gite՞s
Чи ти вмієш стрибати у воду? Կ-ր-՞ղ ես---ի -եջ -ա----: Կ_____ ե_ ջ__ մ__ ց______ Կ-ր-՞- ե- ջ-ի մ-ջ ց-տ-ե-: ------------------------- Կարո՞ղ ես ջրի մեջ ցատկել: 0
K-ro-g- y-- jri--e- -s---kel K______ y__ j__ m__ t_______ K-r-՞-h y-s j-i m-j t-’-t-e- ---------------------------- Karo՞gh yes jri mej ts’atkel
Де є душ? Որտե՞--է--նց-ւղը: Ո_____ է ց_______ Ո-տ-՞- է ց-ց-ւ-ը- ----------------- Որտե՞ղ է ցնցուղը: 0
V-r-e՞g--e -s’-t---g-y V_______ e t__________ V-r-e-g- e t-’-t-’-g-y ---------------------- Vorte՞gh e ts’nts’ughy
Де є кабіни для перевдягання? Որ-ե-ղ-է -ո-վ-լո--խց-կ-: Ո_____ է փ_______ խ_____ Ո-տ-՞- է փ-խ-ե-ո- խ-ի-ը- ------------------------ Որտե՞ղ է փոխվելու խցիկը: 0
V----՞g- e -’v-kh---u-kh---iky V_______ e p_________ k_______ V-r-e-g- e p-v-k-v-l- k-t-’-k- ------------------------------ Vorte՞gh e p’vokhvelu khts’iky
Де є окуляри для плавання? Ո-տ-՞ղ---լ-ղ- --նոց-: Ո_____ է լ___ ա______ Ո-տ-՞- է լ-ղ- ա-ն-ց-: --------------------- Որտե՞ղ է լողի ակնոցը: 0
Vort--------o-h- ak---s-y V_______ e l____ a_______ V-r-e-g- e l-g-i a-n-t-’- ------------------------- Vorte՞gh e loghi aknots’y
Тут глибоко? Ջ-ւր- ----ն-է: Ջ____ խ____ է_ Ջ-ւ-ը խ-՞-ն է- -------------- Ջուրը խո՞րն է: 0
J-ry---o--n-e J___ k_____ e J-r- k-o-r- e ------------- Jury kho՞rn e
Вода чиста? Ջ--րը -ա---՞ր է: Ջ____ մ______ է_ Ջ-ւ-ը մ-ք-ւ-ր է- ---------------- Ջուրը մաքու՞ր է: 0
Jur- -a-’-՞- e J___ m______ e J-r- m-k-u-r e -------------- Jury mak’u՞r e
Вода тепла? Ջ-ւր--տ-----: Ջ____ տ___ է_ Ջ-ւ-ը տ-՞- է- ------------- Ջուրը տա՞ք է: 0
Ju---t--k’-e J___ t____ e J-r- t-՞-’ e ------------ Jury ta՞k’ e
Мені холодно. Ե- մ-սու----: Ե_ մ_____ ե__ Ե- մ-ս-ւ- ե-: ------------- Ես մրսում եմ: 0
Y-s--rs-m---m Y__ m____ y__ Y-s m-s-m y-m ------------- Yes mrsum yem
Вода надто холодна. Ջ-ւրը---ռն--: Ջ____ ս___ է_ Ջ-ւ-ը ս-ռ- է- ------------- Ջուրը սառն է: 0
J-r----rr- e J___ s____ e J-r- s-r-n e ------------ Jury sarrn e
Я йду тепер з води. Ես -իմ- ---ց--ո-րս ե- -ալիս: Ե_ հ___ ջ___ դ____ ե_ գ_____ Ե- հ-մ- ջ-ի- դ-ւ-ս ե- գ-լ-ս- ---------------------------- Ես հիմա ջրից դուրս եմ գալիս: 0
Y---hi-- -ri-s--du-s-yem----is Y__ h___ j_____ d___ y__ g____ Y-s h-m- j-i-s- d-r- y-m g-l-s ------------------------------ Yes hima jrits’ durs yem galis

Невідомі мови

У світі існує декілька тисяч різних мов. За оцінками мовознавців їх є від 6000 до 7000. Однак точна кількість дотепер невідома. Це пов’язано з тим, що все ще є багато невідкритих мов. Цими мовами розмовляють, насамперед, у віддалених регіонах. Прикладом такого регіону є область Амазонки. Там ще є багато народів, що живуть ізольовано. Вони не мають ніяких контактів з іншими культурами. Однак всі вони, звісно, мають власну мову. В інших частинах Землі також є ще невідомі мови. Скільки мов є в центральній Африці – ми ще не знаємо. І Нова Гвінея у мовному відношенні також ще не зовсім досліджена. Коли відкривається нова мова – це завжди сенсація. Дещо два роки тому науковці відкрили коро. На коро розмовляють в маленьких селах на півночі Індії. Цією мовою володіють лише близько 1000 чоловік. Це виключно усна мова. У письмовій формі коро не існує. Дослідники гадають, як змогла коро так довго зберегтися. Коро належить до сім’ї тібето-бірманських мов. По всій Азії існує близько 300 цих мов. Але коро не має тісного споріднення з жодною з цих мов. Це означає, що вона повинна маті цілком власну історію. Нажаль, малі мови вимирають дуже швидко. Інколи мова зникає в межах лише одного покоління. То ж дослідникам часто залишається дуже мало часу для вивчення. Але для коро існує невелика надія. Вона повинна бути документована у формі аудіо-словника…