Розмовник

uk Минулий час 2   »   hy անցյալ 2

82 [вісімдесят два]

Минулий час 2

Минулий час 2

82 [ութանասուներկու]

82 [ut’anasunerku]

անցյալ 2

ants’yal 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська вірменська Відтворити більше
Ти мусив викликати машину швидкої допомоги? Պե-ք-է--շ-ա----ու--ո-ն---նչ--՞-: Պ___ է_ շ_____________ կ________ Պ-տ- է- շ-ա-ո-ն-ւ-յ-ւ- կ-ն-ե-՞-: -------------------------------- Պետք էր շտապոգնություն կանչեի՞ր: 0
P-tk’-----h--po--ut--un ka-ch--e-՞r P____ e_ s_____________ k__________ P-t-’ e- s-t-p-g-u-’-u- k-n-h-y-i-r ----------------------------------- Petk’ er shtapognut’yun kanch’yei՞r
Ти мусив викликати лікаря? Պ-տ------ժի-կ-ն---նչեի-ր: Պ___ է_ բ______ կ________ Պ-տ- է- բ-ի-կ-ն կ-ն-ե-՞-: ------------------------- Պետք էր բժիշկին կանչեի՞ր: 0
Petk’-er b--i----- k-nch-y--՞r P____ e_ b________ k__________ P-t-’ e- b-h-s-k-n k-n-h-y-i-r ------------------------------ Petk’ er bzhishkin kanch’yei՞r
Ти мусив викликати поліцію? Պ--ք է- ո--իկ-ն-ւ-յ----կ--չեի՞-: Պ___ է_ ո_____________ կ________ Պ-տ- է- ո-տ-կ-ն-ւ-յ-ն- կ-ն-ե-՞-: -------------------------------- Պետք էր ոստիկանությանը կանչեի՞ր: 0
P---- e---osti--nut--an- -a----ye--r P____ e_ v______________ k__________ P-t-’ e- v-s-i-a-u-’-a-y k-n-h-y-i-r ------------------------------------ Petk’ er vostikanut’yany kanch’yei՞r
Чи маєте Ви номер телефону? Я щойно його мав / мала. Հե--խո----մ-ր- ունե-ք- ------ ա-ա- -ւ-եի: Հ_____________ ո______ Մ_ ք__ ա___ ո_____ Հ-ռ-խ-ս-հ-մ-ր- ո-ն-՞-: Մ- ք-չ ա-ա- ո-ն-ի- ----------------------------------------- Հեռախոսահամարը ունե՞ք: Մի քիչ առաջ ունեի: 0
Her-ak-os-ha-ar- -ne՞k- -i ---ch’--rr-j ---i H_______________ u_____ M_ k_____ a____ u___ H-r-a-h-s-h-m-r- u-e-k- M- k-i-h- a-r-j u-e- -------------------------------------------- Herrakhosahamary une՞k’ Mi k’ich’ arraj unei
Чи маєте Ви адресу? Я щойно її мав / мала. Հ-սց-ն---ն-՞-: Մ---իչ---------ե-: Հ_____ ո______ Մ_ ք__ ա___ ո_____ Հ-ս-ե- ո-ն-՞-: Մ- ք-չ ա-ա- ո-ն-ի- --------------------------------- Հասցեն ունե՞ք: Մի քիչ առաջ ունեի: 0
Hast--y-n ---՞k--M----i-h- a--a- ---i H________ u_____ M_ k_____ a____ u___ H-s-s-y-n u-e-k- M- k-i-h- a-r-j u-e- ------------------------------------- Hasts’yen une՞k’ Mi k’ich’ arraj unei
Чи маєте Ви мапу міста? Я щойно її мав / мала. Քաղ--- -ա-տ-զ---ւ-ե------ քիչ ա--- ու---: Ք_____ ք______ ո______ Մ_ ք__ ա___ ո_____ Ք-ղ-ք- ք-ր-ե-ը ո-ն-՞-: Մ- ք-չ ա-ա- ո-ն-ի- ----------------------------------------- Քաղաքի քարտեզը ունե՞ք: Մի քիչ առաջ ունեի: 0
K’--h-k-i---ar---y-une-k- -i k’-ch’-----j -nei K________ k_______ u_____ M_ k_____ a____ u___ K-a-h-k-i k-a-t-z- u-e-k- M- k-i-h- a-r-j u-e- ---------------------------------------------- K’aghak’i k’artezy une՞k’ Mi k’ich’ arraj unei
Чи прийшов він вчасно? Він міг затриматись. Նա ճշտա-ա- եկ-՞վ--Նա--է- կար-- --------գ--: Ն_ ճ______ ե_____ Ն_ չ__ կ____ ճ______ գ___ Ն- ճ-տ-պ-հ ե-ա-վ- Ն- չ-ր կ-ր-ղ ճ-տ-պ-հ գ-լ- ------------------------------------------- Նա ճշտապահ եկա՞վ: Նա չէր կարող ճշտապահ գալ: 0
N--chsht-pa--y-k-՞- N---h-e---ar--h --s-tapah--al N_ c________ y_____ N_ c____ k_____ c________ g__ N- c-s-t-p-h y-k-՞- N- c-’-r k-r-g- c-s-t-p-h g-l ------------------------------------------------- Na chshtapah yeka՞v Na ch’er karogh chshtapah gal
Чи знайшов він дорогу? Він не знайшов дорогу. Ն- ճանա-արհ--գտա՞---Ն--չ-- կ-ր---ճան-պ-ր-- գտ-ել: Ն_ ճ________ գ_____ Ն_ չ__ կ____ ճ________ գ_____ Ն- ճ-ն-պ-ր-ը գ-ա-վ- Ն- չ-ր կ-ր-ղ ճ-ն-պ-ր-ը գ-ն-լ- ------------------------------------------------- Նա ճանապարհը գտա՞վ: Նա չէր կարող ճանապարհը գտնել: 0
Na c----pa-----t--------h--r -a--gh c-a-a---h- g-nel N_ c_________ g____ N_ c____ k_____ c_________ g____ N- c-a-a-a-h- g-a-v N- c-’-r k-r-g- c-a-a-a-h- g-n-l ---------------------------------------------------- Na chanaparhy gta՞v Na ch’er karogh chanaparhy gtnel
Чи зрозумів він тебе? Він не зрозумів мене. Նա--ե- հ--կա--՞-:--- չէր -ա-ո---նձ հաս---ա-: Ն_ ք__ հ_________ Ն_ չ__ կ____ ի__ հ________ Ն- ք-զ հ-ս-ա-ա-վ- Ն- չ-ր կ-ր-ղ ի-ձ հ-ս-ա-ա-: -------------------------------------------- Նա քեզ հասկացա՞վ: Նա չէր կարող ինձ հասկանալ: 0
Na k-y-z has-------- Na ch--r---ro-- in-z has-anal N_ k____ h__________ N_ c____ k_____ i___ h_______ N- k-y-z h-s-a-s-a-v N- c-’-r k-r-g- i-d- h-s-a-a- -------------------------------------------------- Na k’yez haskats’a՞v Na ch’er karogh indz haskanal
Чому ти запізнився? Ին-ո---չ-----րող---լ-ժա-ա-ա------լ: Ի_____ չ__ կ________ ժ________ գ___ Ի-չ-ւ- չ-ս կ-ր-ղ-ց-լ ժ-մ-ն-կ-ն գ-լ- ----------------------------------- Ինչու՞ չես կարողացել ժամանակին գալ: 0
I---’u՞--h-y-s -aro-h-ts’-e- z-ama--ki---al I______ c_____ k____________ z_________ g__ I-c-’-՞ c-’-e- k-r-g-a-s-y-l z-a-a-a-i- g-l ------------------------------------------- Inch’u՞ ch’yes karoghats’yel zhamanakin gal
Чому ти не знайшов дорогу? Ին-ո-՞ չես--ար--ա-ել ճա-ա--ր-------լ: Ի_____ չ__ կ________ ճ________ գ_____ Ի-չ-ւ- չ-ս կ-ր-ղ-ց-լ ճ-ն-պ-ր-ը գ-ն-լ- ------------------------------------- Ինչու՞ չես կարողացել ճանապարհը գտնել: 0
In-h’u՞ ch--es-k-ro--ats’-el c----p--h- --n-l I______ c_____ k____________ c_________ g____ I-c-’-՞ c-’-e- k-r-g-a-s-y-l c-a-a-a-h- g-n-l --------------------------------------------- Inch’u՞ ch’yes karoghats’yel chanaparhy gtnel
Чому ти не зрозумів його? Ինչու--չ-ս-----ղ-----նր-- հասկա-ալ: Ի_____ չ__ կ________ ն___ հ________ Ի-չ-ւ- չ-ս կ-ր-ղ-ց-լ ն-ա- հ-ս-ա-ա-: ----------------------------------- Ինչու՞ չես կարողացել նրան հասկանալ: 0
Inch’u՞-----es -a-og-at----l--r-- h-s----l I______ c_____ k____________ n___ h_______ I-c-’-՞ c-’-e- k-r-g-a-s-y-l n-a- h-s-a-a- ------------------------------------------ Inch’u՞ ch’yes karoghats’yel nran haskanal
Я не міг / могла прийти вчасно, тому що не їздив жодний автобус. Ե--չեմ կար-ղա--լ----ան---- -ա-, -րով-ե---ավ----ուս----ր: Ե_ չ__ կ________ ժ________ գ___ ո_______ ա________ չ____ Ե- չ-մ կ-ր-ղ-ց-լ ժ-մ-ն-կ-ն գ-լ- ո-ո-հ-տ- ա-տ-ւ-ո-ս չ-ա-: -------------------------------------------------------- Ես չեմ կարողացել ժամանակին գալ, որովհետև ավտուբուս չկար: 0
Ye--c-’-e----ro---t--yel z--m---k-- ---, vor--he--v -v-ub----h’--r Y__ c_____ k____________ z_________ g___ v_________ a______ c_____ Y-s c-’-e- k-r-g-a-s-y-l z-a-a-a-i- g-l- v-r-v-e-e- a-t-b-s c-’-a- ------------------------------------------------------------------ Yes ch’yem karoghats’yel zhamanakin gal, vorovhetev avtubus ch’kar
Я не міг / могла знайти дорогу, тому що я не мав / мала мапи міста. Ե---ե-------ացել ճա----րհ- ---ել--որ-վ---և--աղ-ք- --րտ-զ-չո-նե-: Ե_ չ__ կ________ ճ________ գ_____ ո_______ ք_____ ք_____ չ______ Ե- չ-մ կ-ր-ղ-ց-լ ճ-ն-պ-ր-ը գ-ն-լ- ո-ո-հ-տ- ք-ղ-ք- ք-ր-ե- չ-ւ-ե-: ---------------------------------------------------------------- Ես չեմ կարողացել ճանապարհը գտնել, որովհետև քաղաքի քարտեզ չունեի: 0
Yes---’ye--k-----a----el --an--arh--g---l--v-r----te- -’-g--k-i--’----z -----ei Y__ c_____ k____________ c_________ g_____ v_________ k________ k______ c______ Y-s c-’-e- k-r-g-a-s-y-l c-a-a-a-h- g-n-l- v-r-v-e-e- k-a-h-k-i k-a-t-z c-’-n-i ------------------------------------------------------------------------------- Yes ch’yem karoghats’yel chanaparhy gtnel, vorovhetev k’aghak’i k’artez ch’unei
Я не міг / могла його зрозуміти, тому що музика була занадто гучна. Ես նրա--չե--կա-ող-հասկա---- ո-ով-ե-և-եր---տությ-ւնը -ա--բար-ր-էր: Ե_ ն___ չ__ կ____ հ________ ո_______ ե_____________ շ__ բ____ է__ Ե- ն-ա- չ-մ կ-ր-ղ հ-ս-ա-ա-, ո-ո-հ-տ- ե-ա-շ-ո-թ-ո-ն- շ-տ բ-ր-ր է-: ----------------------------------------------------------------- Ես նրան չեմ կարող հասկանալ, որովհետև երաժշտությունը շատ բարձր էր: 0
Ye--nran--h--e--k-r-g------an--- ---ovh---- yera-hsh-u--y----s----b--d---er Y__ n___ c_____ k_____ h________ v_________ y_______________ s___ b_____ e_ Y-s n-a- c-’-e- k-r-g- h-s-a-a-, v-r-v-e-e- y-r-z-s-t-t-y-n- s-a- b-r-z- e- --------------------------------------------------------------------------- Yes nran ch’yem karogh haskanal, vorovhetev yerazhshtut’yuny shat bardzr er
Я повинен був / повинна була узяти таксі. Ես պ--ք-է-տա-ս----րց-եի: Ե_ պ___ է տ____ վ_______ Ե- պ-տ- է տ-ք-ի վ-ր-ն-ի- ------------------------ Ես պետք է տաքսի վերցնեի: 0
Yes--et-- e-tak’si----ts---i Y__ p____ e t_____ v________ Y-s p-t-’ e t-k-s- v-r-s-n-i ---------------------------- Yes petk’ e tak’si verts’nei
Я повинен був / повинна була купити мапу міста. Ե----տք է ք---ք- --ր--- ---ի: Ե_ պ___ է ք_____ ք_____ գ____ Ե- պ-տ- է ք-ղ-ք- ք-ր-ե- գ-ե-: ----------------------------- Ես պետք է քաղաքի քարտեզ գնեի: 0
Y-s-p-t---- --a-hak-----a-t-z-g-ei Y__ p____ e k________ k______ g___ Y-s p-t-’ e k-a-h-k-i k-a-t-z g-e- ---------------------------------- Yes petk’ e k’aghak’i k’artez gnei
Я повинен був / повинна була вимкнути радіо. Ե--պե-ք --ռա--ոն-ա----ե-: Ե_ պ___ է ռ_____ ա_______ Ե- պ-տ- է ռ-դ-ո- ա-ջ-տ-ի- ------------------------- Ես պետք է ռադիոն անջատեի: 0
Y-- pe-k’ e r-ad-o-------ei Y__ p____ e r______ a______ Y-s p-t-’ e r-a-i-n a-j-t-i --------------------------- Yes petk’ e rradion anjatei

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + вірменська (1-100) MP3 вірменська (1-100)
Відео не знайдено!

Іноземну мову краще вивчати закордоном!

Дорослим вивчити мову не так просто, як дітям. Розвиток їх мозку завершився. Тому він більше не може так просто розбудовувати мережу. Але дорослі також можуть ще дуже добре вчити мову! Для цього слід поїхати в країну, в якій розмовляють цією мовою. Іноземна мова особливо ефективно вчиться закордоном. Це знає кожен, хто вже мав одного разу мовну відпустку. У природному оточенні нову мову вивчають набагато швидше. Одне нове дослідження дало цікавий результат. Воно показує, що закордоном нову мову вивчають також інакше ! Мозок може обробляти іноземну мову як рідну. Дослідники здавна вважають, що є різні навчальні процеси. Експеримент, здається тепер, це підтверджує. Одна група випробуваних повинна була вчити вигадану мову. Частина тест-осіб відвідувала нормальні уроки. Друга частина навчалася в ситуації, що симулює закордон. Ці випробувані повинні були орієнтуватися у чужому середовищі. Всі люди, з якими вони мали контакт, говорили новою мовою. Тобто випробувані в цій групі не були звичайними учнями. Вони належали до спільноти, що говорить іноземною мовою. Так вони були вимушені швидко допомагати собі новою мовою. Через деякий час випробувані були протестовані. Обидві групи показали однаково добре знання нової мови. Але їх мозок обробляв іноземну мову по-різному! Ті, хто вчився «закордоном», виявили незвичайну активність мозку. Їх мозок обробляв іноземну граматику як власну мову. Було виявлено одні й ті ж самі механізми як у тих, хто розмовляє рідною мовою. Мовна відпустка є найкращою та найефективнішою формою навчання!