Розмовник

uk Питання – минулий час 2   »   lt Klausimai — praeitis 2

86 [вісімдесят шість]

Питання – минулий час 2

Питання – минулий час 2

86 [aštuoniasdešimt šeši]

Klausimai — praeitis 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська литовська Відтворити більше
Яку краватку ти носив? Ko-- ---la-a-š-- (--) r-----i? K___ k__________ (t__ r_______ K-k- k-k-a-a-š-į (-u- r-š-j-i- ------------------------------ Kokį kaklaraištį (tu) ryšėjai? 0
Який автомобіль ти купив? Ko-į aut----i-į (t-)---rka-? K___ a_________ (t__ p______ K-k- a-t-m-b-l- (-u- p-r-a-? ---------------------------- Kokį automobilį (tu) pirkai? 0
Яку газету ти передплатив? K-kį--ai-ra--- (tu- už-i--e-um-ra-ai? K___ l________ (t__ u________________ K-k- l-i-r-š-į (-u- u-s-p-e-u-e-a-a-? ------------------------------------- Kokį laikraštį (tu) užsiprenumeravai? 0
Кого ви бачили? K- -j-s)--amat-t-? K_ (j___ p________ K- (-ū-) p-m-t-t-? ------------------ Ką (jūs) pamatėte? 0
Кого Ви зустріли? K- (--s---u------? K_ (j___ s________ K- (-ū-) s-t-k-t-? ------------------ Ką (jūs) sutikote? 0
Кого Ви пізнали? K- --ūs) a-pažin-te? K_ (j___ a__________ K- (-ū-) a-p-ž-n-t-? -------------------- Ką (jūs) atpažinote? 0
Коли Ви встали? Ka---(j----a---k-lėt-? K___ (j___ a__________ K-d- (-ū-) a-s-k-l-t-? ---------------------- Kada (jūs) atsikėlėte? 0
Коли Ви почали? K-d- (---) ------ote? K___ (j___ p_________ K-d- (-ū-) p-a-ė-o-e- --------------------- Kada (jūs) pradėjote? 0
Коли Ви припинили? K--- --ū-- --o------- --s--j--e? K___ (j___ l_______ / n_________ K-d- (-ū-) l-o-ė-ė- / n-s-o-o-e- -------------------------------- Kada (jūs) liovėtės / nustojote? 0
Чому Ви прокинулися? Ko--- --ūs)--ts-bu----? K____ (j___ a__________ K-d-l (-ū-) a-s-b-d-t-? ----------------------- Kodėl (jūs) atsibudote? 0
Чому Ви стали вчителем? Kodė----ū-)--ap--e --kytoju? K____ (j___ t_____ m________ K-d-l (-ū-) t-p-t- m-k-t-j-? ---------------------------- Kodėl (jūs) tapote mokytoju? 0
Чому Ви взяли таксі? Ko-ėl -j--)-v-žiavo---t-k-i? K____ (j___ v________ t_____ K-d-l (-ū-) v-ž-a-o-e t-k-i- ---------------------------- Kodėl (jūs) važiavote taksi? 0
Звідки Ви прийшли? I- k----j-s) --ėj-t- ---tv--o-e? I_ k__ (j___ a______ / a________ I- k-r (-ū-) a-ė-o-e / a-v-k-t-? -------------------------------- Iš kur (jūs) atėjote / atvykote? 0
Куди Ви ходили? Kur ----- -u-jot-? K__ (j___ n_______ K-r (-ū-) n-ė-o-e- ------------------ Kur (jūs) nuėjote? 0
Де Ви були? K---(-ūs- b-----? K__ (j___ b______ K-r (-ū-) b-v-t-? ----------------- Kur (jūs) buvote? 0
Кому ти допоміг / допомогла? Ka---t---pa--ja-? K__ (t__ p_______ K-m (-u- p-d-j-i- ----------------- Kam (tu) padėjai? 0
Кому ти написав / написала? K-m (t-) par-š--? K__ (t__ p_______ K-m (-u- p-r-š-i- ----------------- Kam (tu) parašei? 0
Кому ти відповів / відповіла? Kam---u) a--ake-? K__ (t__ a_______ K-m (-u- a-s-k-i- ----------------- Kam (tu) atsakei? 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + литовська (1-100) MP3 литовська (1-100)
Відео не знайдено!

Двомовність поліпшує слух

Люди, які розмовляють двома мовами, чують краще. Вони можуть більш точно розрізняти різні звуки. Такий результат отримано в американських дослідженнях. Дослідники протестували багато підлітків. Частина випробуваних виросли як двомовні. Ці підлітки говорили англійською та іспанською. Друга частина тест-осіб говорила тільки англійською. Молоді люди повинні були вислухати один певний склад. Це склад «да». Він не належить ні до якої з обох мов. Склади було озвучено для випробуваних за допомогою навушників. В цей час за допомогою електродів вимірялася активність їх мозку. Після цього тесту підлітки повинні були вислухати склади ще раз. Але цього разу повинні були слухати разом з сильним шумом. Це були різні голоси, які вимовляли безглузді речення. Двомовні реагували на склади дуже сильно. Їх мозок виявляв велику активність. Вони могли точно ідентифікувати склади разом і без заважаючих шумів. Одномовні випробувані цього зробити не могли. Їх слух був не такий хороший, як слух двомовних випробуваних. Результат експерименту здивував дослідників. До цих пір було відомо, що музиканти мають особливо гарний слух. Але здається, що також двомовність тренує слух. Двомовні постійно зіставляють між собою різні звуки. Завдяки цьому мозок повинен розвивати нові здібності. Він вчиться точно відрізняти різні мовні подразнення. Дослідники тепер тестують, як мовні навички впливають на мозок. Можливо, слух також отримує користь, коли пізніше вчать мови…