Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   bg желая, бих желал, искам, бих искал нещо

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [седемдесет]

70 [sedemdeset]

желая, бих желал, искам, бих искал нещо

zhelaya, bikh zhelal, iskam, bikh iskal neshcho

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська болгарська Відтворити більше
Хочете курити? Иска-- -и д- пуши--? И_____ л_ д_ п______ И-к-т- л- д- п-ш-т-? -------------------- Искате ли да пушите? 0
Isk-t---i--a-------e? I_____ l_ d_ p_______ I-k-t- l- d- p-s-i-e- --------------------- Iskate li da pushite?
Хочете танцювати? Иск-т---и -- ---цув-те? И_____ л_ д_ т_________ И-к-т- л- д- т-н-у-а-е- ----------------------- Искате ли да танцувате? 0
Is--t---i--- ta--su--t-? I_____ l_ d_ t__________ I-k-t- l- d- t-n-s-v-t-? ------------------------ Iskate li da tantsuvate?
Хочете йти гуляти? Ис-ат- ---д- -е--азх-дите? И_____ л_ д_ с_ р_________ И-к-т- л- д- с- р-з-о-и-е- -------------------------- Искате ли да се разходите? 0
Is-ate-li da-s- r-z------e? I_____ l_ d_ s_ r__________ I-k-t- l- d- s- r-z-h-d-t-? --------------------------- Iskate li da se razkhodite?
Я хочу курити. И-ка---- п-ша. И____ д_ п____ И-к-м д- п-ш-. -------------- Искам да пуша. 0
Is-a- d- -usha. I____ d_ p_____ I-k-m d- p-s-a- --------------- Iskam da pusha.
Ти хотів би цигарку? Иска-е -и ц----а? И_____ л_ ц______ И-к-т- л- ц-г-р-? ----------------- Искате ли цигара? 0
Isk-t--l---sigar-? I_____ l_ t_______ I-k-t- l- t-i-a-a- ------------------ Iskate li tsigara?
Він хотів би вогню. Т---и-ка-о--нче. Т__ и___ о______ Т-й и-к- о-ъ-ч-. ---------------- Той иска огънче. 0
T-- is-a----n-he. T__ i___ o_______ T-y i-k- o-y-c-e- ----------------- Toy iska ogynche.
Я хочу пити. И-к-м--- ----н-щ-. И____ д_ п__ н____ И-к-м д- п-я н-щ-. ------------------ Искам да пия нещо. 0
Iska-----p--a n-shch-. I____ d_ p___ n_______ I-k-m d- p-y- n-s-c-o- ---------------------- Iskam da piya neshcho.
Я хочу їсти. Ис--- д- я-----о. И____ д_ я_ н____ И-к-м д- я- н-щ-. ----------------- Искам да ям нещо. 0
Iska--d--yam neshcho. I____ d_ y__ n_______ I-k-m d- y-m n-s-c-o- --------------------- Iskam da yam neshcho.
Я хочу відпочити. Иск-м д---- --д--н- --лк-. И____ д_ с_ о______ м_____ И-к-м д- с- о-д-х-а м-л-о- -------------------------- Искам да си отдъхна малко. 0
Is-a- -- -i --dyk--a-ma--o. I____ d_ s_ o_______ m_____ I-k-m d- s- o-d-k-n- m-l-o- --------------------------- Iskam da si otdykhna malko.
Я хочу Вас дещо запитати. Б-- ис-а- /-и--а-- -а--и поп-та- нещ-. Б__ и____ / и_____ д_ В_ п______ н____ Б-х и-к-л / и-к-л- д- В- п-п-т-м н-щ-. -------------------------------------- Бих искал / искала да Ви попитам нещо. 0
B-kh i-k---/ -sk--- da--i p-pi--m-neshc-o. B___ i____ / i_____ d_ V_ p______ n_______ B-k- i-k-l / i-k-l- d- V- p-p-t-m n-s-c-o- ------------------------------------------ Bikh iskal / iskala da Vi popitam neshcho.
Я хочу Вас дещо попросити. Б-х-ис--л-- искала -а В---омо-я--а---що. Б__ и____ / и_____ д_ В_ п_____ з_ н____ Б-х и-к-л / и-к-л- д- В- п-м-л- з- н-щ-. ---------------------------------------- Бих искал / искала да Ви помоля за нещо. 0
Bi-h-i-kal-/ is-al- da--i --mo--- za ne-h--o. B___ i____ / i_____ d_ V_ p______ z_ n_______ B-k- i-k-l / i-k-l- d- V- p-m-l-a z- n-s-c-o- --------------------------------------------- Bikh iskal / iskala da Vi pomolya za neshcho.
Я хочу Вас кудись запросити. Би--ис-а--/--ск-ла да Ви п---н---а ----. Б__ и____ / и_____ д_ В_ п_____ н_ н____ Б-х и-к-л / и-к-л- д- В- п-к-н- н- н-щ-. ---------------------------------------- Бих искал / искала да Ви поканя на нещо. 0
B-kh-isk-l-- isk-l------- ----n----a--es-c-o. B___ i____ / i_____ d_ V_ p______ n_ n_______ B-k- i-k-l / i-k-l- d- V- p-k-n-a n- n-s-c-o- --------------------------------------------- Bikh iskal / iskala da Vi pokanya na neshcho.
Що Ви хочете випити? К-кво-о-ичат- /-----ет-, моля? К____ о______ / ж_______ м____ К-к-о о-и-а-е / ж-л-е-е- м-л-? ------------------------------ Какво обичате / желаете, моля? 0
K-k-o-obi--a-e -----laet---mo--a? K____ o_______ / z________ m_____ K-k-o o-i-h-t- / z-e-a-t-, m-l-a- --------------------------------- Kakvo obichate / zhelaete, molya?
Чи хотіли б Ви кави? Ж-л---- л--к--е? Ж______ л_ к____ Ж-л-е-е л- к-ф-? ---------------- Желаете ли кафе? 0
Zhelae-e ----af-? Z_______ l_ k____ Z-e-a-t- l- k-f-? ----------------- Zhelaete li kafe?
Чи хотіли б Ви краще чаю? Или пр-д--чи--т--ч-й? И__ п___________ ч___ И-и п-е-п-ч-т-т- ч-й- --------------------- Или предпочитате чай? 0
Ili --e--o-h---te c---? I__ p____________ c____ I-i p-e-p-c-i-a-e c-a-? ----------------------- Ili predpochitate chay?
Ми хотіли б поїхати додому. Ние --ка-- да-с- при-ер-- ---щи. Н__ и_____ д_ с_ п_______ в_____ Н-е и-к-м- д- с- п-и-е-е- в-ъ-и- -------------------------------- Ние искаме да се приберем вкъщи. 0
N-e --k--e da s- pr-----m---ys---i. N__ i_____ d_ s_ p_______ v________ N-e i-k-m- d- s- p-i-e-e- v-y-h-h-. ----------------------------------- Nie iskame da se priberem vkyshchi.
Чи хотіли б ви таксі? Же-ае-- ----а---? Ж______ л_ т_____ Ж-л-е-е л- т-к-и- ----------------- Желаете ли такси? 0
Z----e---li-taks-? Z_______ l_ t_____ Z-e-a-t- l- t-k-i- ------------------ Zhelaete li taksi?
Вони хочуть зателефонувати. Т- -скат -а-с- обадя- п- т-л----а. Т_ и____ д_ с_ о_____ п_ т________ Т- и-к-т д- с- о-а-я- п- т-л-ф-н-. ---------------------------------- Те искат да се обадят по телефона. 0
T--iskat ---s- --ad--- po-t-le-on-. T_ i____ d_ s_ o______ p_ t________ T- i-k-t d- s- o-a-y-t p- t-l-f-n-. ----------------------------------- Te iskat da se obadyat po telefona.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + болгарська (1-100) MP3 болгарська (1-100)
Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…