Разговорник

ru Экскурсия по городу   »   uk Екскурсія до міста

42 [сорок два]

Экскурсия по городу

Экскурсия по городу

42 [сорок два]

42 [sorok dva]

Екскурсія до міста

Ekskursiya do mista

Выберите, как вы хотите видеть перевод:   
русский украинский Играть Больше
Рынок работает по воскресеньям? Ч- -і--рит-----но- що-е-і-і? Ч_ в________ p____ щ________ Ч- в-д-р-т-й p-н-к щ-н-д-л-? ---------------------------- Чи відкритий pинок щонеділі? 0
Ch--vidkryt-y̆ py--- s-cho-edil-? C__ v________ p____ s___________ C-y v-d-r-t-y- p-n-k s-c-o-e-i-i- --------------------------------- Chy vidkrytyy̆ pynok shchonedili?
Ярмарка работает по понедельникам? Чи -ід--итий Я-м-р-к ---о-е----а Ч_ в________ Я______ щ__________ Ч- в-д-р-т-й Я-м-р-к щ-п-н-д-л-а -------------------------------- Чи відкритий Ярмарок щопонеділка 0
Ch---idkry-y---Y---aro--s---o-one-i--a C__ v________ Y_______ s_____________ C-y v-d-r-t-y- Y-r-a-o- s-c-o-o-e-i-k- -------------------------------------- Chy vidkrytyy̆ Yarmarok shchoponedilka
Выставка работает по вторникам? Ч--в--кр--- ви-та--а-щ--і-ті-ка? Ч_ в_______ в_______ щ__________ Ч- в-д-р-т- в-с-а-к- щ-в-в-і-к-? -------------------------------- Чи відкрита виставка щовівтірка? 0
Chy-vi--r-t---ys--------ch-vivtirk-? C__ v_______ v_______ s_____________ C-y v-d-r-t- v-s-a-k- s-c-o-i-t-r-a- ------------------------------------ Chy vidkryta vystavka shchovivtirka?
Зоопарк работает в среду? Ч- -ідкр-тий-з-о-арк щос--ед-? Ч_ в________ з______ щ________ Ч- в-д-р-т-й з-о-а-к щ-с-р-д-? ------------------------------ Чи відкритий зоопарк щосереди? 0
C-y --d-r-t-y---oo---- ------er---? C__ v________ z______ s___________ C-y v-d-r-t-y- z-o-a-k s-c-o-e-e-y- ----------------------------------- Chy vidkrytyy̆ zoopark shchoseredy?
Музей по четвергам открыт? Ч----дк-ити- му-ей щоче-ве--а? Ч_ в________ м____ щ__________ Ч- в-д-р-т-й м-з-й щ-ч-т-е-г-? ------------------------------ Чи відкритий музей щочетверга? 0
C-- v---r----̆--u------h---c-e-ve--a? C__ v________ m____ s______________ C-y v-d-r-t-y- m-z-y- s-c-o-h-t-e-h-? ------------------------------------- Chy vidkrytyy̆ muzey̆ shchochetverha?
Галерея открыта по пятницам? Ч- --д-рита-г-ле-е- що-’--н---? Ч_ в_______ г______ щ__________ Ч- в-д-р-т- г-л-р-я щ-п-я-н-ц-? ------------------------------- Чи відкрита галерея щоп’ятниці? 0
Chy vi---yt- -a---ey- -h--o--ya----s-? C__ v_______ h_______ s_______________ C-y v-d-r-t- h-l-r-y- s-c-o-'-a-n-t-i- -------------------------------------- Chy vidkryta halereya shchop'yatnytsi?
Фотографировать можно? Ч---ожн---о-о-р-ф--а--? Ч_ м____ ф_____________ Ч- м-ж-а ф-т-г-а-у-а-и- ----------------------- Чи можна фотографувати? 0
Chy m--h-- -ot--r-f--aty? C__ m_____ f_____________ C-y m-z-n- f-t-h-a-u-a-y- ------------------------- Chy mozhna fotohrafuvaty?
Вход платный? Ч--п----бн- п--т-ти -а--хі-? Ч_ п_______ п______ з_ в____ Ч- п-т-і-н- п-а-и-и з- в-і-? ---------------------------- Чи потрібно платити за вхід? 0
Ch----tribn----at-ty za -khi-? C__ p_______ p______ z_ v_____ C-y p-t-i-n- p-a-y-y z- v-h-d- ------------------------------ Chy potribno platyty za vkhid?
Сколько стоит вход? С-іл--и-к----є---і-? С______ к_____ в____ С-і-ь-и к-ш-у- в-і-? -------------------- Скільки коштує вхід? 0
S-ilʹ-y-k-s-tu-- -khi-? S______ k_______ v_____ S-i-ʹ-y k-s-t-y- v-h-d- ----------------------- Skilʹky koshtuye vkhid?
Для групп есть скидка? Чи-- -н--к--для -р-п? Ч_ є з_____ д__ г____ Ч- є з-и-к- д-я г-у-? --------------------- Чи є знижка для груп? 0
C-- -- zn-zhka----- h-u-? C__ y_ z______ d___ h____ C-y y- z-y-h-a d-y- h-u-? ------------------------- Chy ye znyzhka dlya hrup?
Для детей есть скидка? Чи --знижк- д-я д-т--? Ч_ є з_____ д__ д_____ Ч- є з-и-к- д-я д-т-й- ---------------------- Чи є знижка для дітей? 0
C-y-ye--ny---a dlya--it--̆? C__ y_ z______ d___ d_____ C-y y- z-y-h-a d-y- d-t-y-? --------------------------- Chy ye znyzhka dlya ditey̆?
Для студентов есть скидка? Ч----зни-к--дл----уд-нт-в? Ч_ є з_____ д__ с_________ Ч- є з-и-к- д-я с-у-е-т-в- -------------------------- Чи є знижка для студентів? 0
C-y -- ---z--a -lya-s--d-----? C__ y_ z______ d___ s_________ C-y y- z-y-h-a d-y- s-u-e-t-v- ------------------------------ Chy ye znyzhka dlya studentiv?
Что это за здание? Що-це--а---д----? Щ_ ц_ з_ б_______ Щ- ц- з- б-д-в-я- ----------------- Що це за будівля? 0
Shcho -s- -a -u-i-lya? S____ t__ z_ b________ S-c-o t-e z- b-d-v-y-? ---------------------- Shcho tse za budivlya?
Сколько этому зданию лет? Скі------окі---і- --дівлі? С______ р____ ц__ б_______ С-і-ь-и р-к-в ц-й б-д-в-і- -------------------------- Скільки років цій будівлі? 0
Skilʹk----k-- tsiy̆ -udi-li? S______ r____ t___ b_______ S-i-ʹ-y r-k-v t-i-̆ b-d-v-i- ---------------------------- Skilʹky rokiv tsiy̆ budivli?
Кто построил это здание? Х-- поб---в-в--- бу-ів-ю? Х__ п________ ц_ б_______ Х-о п-б-д-в-в ц- б-д-в-ю- ------------------------- Хто побудував цю будівлю? 0
K-to-----------t--u bud--lyu? K___ p________ t___ b________ K-t- p-b-d-v-v t-y- b-d-v-y-? ----------------------------- Khto pobuduvav tsyu budivlyu?
Я интересуюсь архитектурой. Я--і----ю---а-хі--к-уро-. Я ц________ а____________ Я ц-к-в-ю-я а-х-т-к-у-о-. ------------------------- Я цікавлюся архітектурою. 0
Y---s--avly--y----khite-t---yu. Y_ t___________ a______________ Y- t-i-a-l-u-y- a-k-i-e-t-r-y-. ------------------------------- YA tsikavlyusya arkhitekturoyu.
Я интересуюсь искусством. Я ц---влю-я-м-стецт-о-. Я ц________ м__________ Я ц-к-в-ю-я м-с-е-т-о-. ----------------------- Я цікавлюся мистецтвом. 0
YA --ika-----y----s--t-tv--. Y_ t___________ m___________ Y- t-i-a-l-u-y- m-s-e-s-v-m- ---------------------------- YA tsikavlyusya mystetstvom.
Я интересуюсь живописью. Я ц--а---с- ---о-и---. Я ц________ ж_________ Я ц-к-в-ю-я ж-в-п-с-м- ---------------------- Я цікавлюся живописом. 0
Y---si-a--y-sya--hyvop-som. Y_ t___________ z__________ Y- t-i-a-l-u-y- z-y-o-y-o-. --------------------------- YA tsikavlyusya zhyvopysom.

Быстрые языки, медленные языки

Во всём мире существуют более чем 6000 различных языков. Но у всех одна и та же функция. Они помогают нам обмениваться информацией. Это в каждой языке происходит по-разному. Потому что каждый язык работает по собственным правилам. Также и скорость, с которой говорят, различается. Это доказали языковеды в различных исследованиях. Для этого были переведены короткие тексты на несколько языков. Эти тексты затем прочитывались вслух носителями языка. Результат был однозначным. Японский и испанский - самые быстрые языки. В этих языках произносятся почти 8 слогов за секунду. Значительно медленнее говорят китайцы. Они произносят только 5 слогов в секунду. Скорость зависит от сложности слогов. Если слоги сложные, то говорение длится дольше. В немецком, например, 3 звука на слог. Поэтому говорят на нём относительно медленно. Но говорить быстро, не означает также сообщать много. Совсем наоборот! В языках, на которых быстро говорят, содержится мало информации. Несмотря на то, что японцы говорят быстро, они передают меньше содержания. Медленный китайский, напротив, в немногочисленных словах выражает многое. Также слоги в английском языке содержат много информации. Интересно, что исследованные языки почти все одинаково эффективны! Это означает, кто медленнее говорит, сообщает больше. А тому, кто быстрее говорит, нужно больше слов. В конце концов, все почти одновременно приходят к цели…
Вы знали?
Словенский относится к южнославянским языкам. Это родной язык примерно для 2 миллионов человек. Они проживают в Словении, Хорватии, Сербии, Австрии, Италии и Венгрии. С чешским и словацким языками словенский язык похож во многих отношениях. Также есть много влияний из сербскохорватского языка. Хотя Словения маленькая страна, там есть много различных диалектов. Причина в том, что языковой ареал связан с очень богатой историей. Это также нашло отражение в лексике, которая включает много терминов иностранного языка. Письменный словенский язык имеет латинские буквы. В грамматике шесть падежей и три рода. В произношении существуют две официальных фонетических системы. В одной из этих двух систем четко различаются высокие и низкие тона. Еще одной особенностью языка является его архаичная структура. По отношению к другим языкам словенцы всегда были открыты. И тем более они радуются, когда и к их языку проявляют интерес!